Іноземний власник українського ТОВ: КІК, податки, звітність

Відкрити ТОВ з іноземним учасником — нескладно. Складніше — зрозуміти, що відбувається далі, коли бізнес починає заробляти. Перший дивіденд. Перша податкова перевірка. І питання, про які юрист у нотаріуса не попереджав.

За даними ДПС України, у 2023 році понад 14 000 ТОВ мали в структурі власників хоча б одного нерезидента. Більшість із них не розуміли: що саме податкова має право запитати, який податок утримується при виплаті доходу за кордон і навіщо взагалі КІК, якщо власник сам іноземець.

Розберімо це по порядку — без зайвих слів, з конкретними нормами.

# Хто вважається іноземним власником ТОВ за українським правом

Іноземний учасник ТОВ — це фізособа або юрособа без постійного місця знаходження в Україні, яка володіє часткою в статутному капіталі. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (№ 2275-VIII) не забороняє нерезидентам бути учасниками — обмежень за громадянством немає.

Але податковий статус учасника і податковий статус самого ТОВ — різні речі. ТОВ як юридична особа, зареєстрована в Україні, є українським податковим резидентом і сплачує податок на прибуток за ставкою 18 % (ст. 136.1 ПКУ). Іноземний учасник при цьому залишається нерезидентом — і сплачує окремо, при виплаті йому доходу.

А от що часто плутають: поняття «нерезидент» у ПКУ прив’язане до місця реєстрації або постійного проживання, а не до громадянства. Громадянин України, який фактично живе за кордоном і отримав іноземний посвідку на проживання, може виявитися нерезидентом за українськими нормами — і тоді до нього застосовуються ті самі правила, що й до іноземця.

Для цілей оподаткування ДПС дивиться на два ключові документи: засновницький договір ТОВ (там зазначена частка й резидентство учасника) та сертифікат резидентності при виплатах — про нього далі.

# КІК: кого насправді стосується це правило

Ось де починається головна плутанина. КІК — контрольована іноземна компанія — це правило зі ст. 392 ПКУ, яке стосується українських податкових резидентів, що володіють іноземними структурами. Не іноземців, які володіють українським ТОВ.

Але у цієї теми є зворотний бік, який мало хто пояснює.

Якщо іноземний власник вашого ТОВ сам є українським податковим резидентом — наприклад, іноземець з постійним місцем проживання в Україні, з українським ІПН і фактичним центром життєвих інтересів в Україні — він підпадає під правила КІК як фізособа. І якщо паралельно в нього є іноземна компанія з часткою понад 50 %, він зобов’язаний щороку подавати звіт про КІК.

Строк подання для фізосіб — разом з декларацією про майновий стан і доходи, тобто до 1 травня наступного року (ст. 392.4 ПКУ). Штраф за пропуск — 100 прожиткових мінімумів за кожен звітний рік. У 2025 році це близько 302 800 грн за один пропущений рік — і штрафи підсумовуються.

Але стандартна ситуація — іноземець, який живе за кордоном і лише значиться в засновницьких документах українського ТОВ — під ст. 392 ПКУ як контролююча особа не підпадає. Його зобов’язання виникають у момент виплати доходу з України.

# Які податки платить іноземний власник ТОВ в Україні

Нерезидент не подає декларацію сам. Податок за нього утримує й перераховує ТОВ — як податковий агент. Це принциповий момент: відповідальність за правильне утримання лежить на українській юридичній особі, а не на іноземному учаснику.

Що оподатковується у джерела (п. 141.4 ПКУ):

Дивіденди — основний дохід учасника. Стандартна ставка 15 %. Податок утримується в момент виплати, перераховується до бюджету не пізніше дня, наступного за виплатою (п. 168.1.4 ПКУ).

Дохід від продажу частки — якщо нерезидент продає свою частку в українському ТОВ і покупцем виступає українська юрособа або фізособа-резидент, покупець зобов’язаний утримати 15 % від суми виплати. Якщо покупець — нерезидент, ситуація складніша й потребує окремого аналізу.

Роялті, відсотки, фрахт — застосовуються спеціальні ставки за п. 141.4 ПКУ. Фрахт — 6 % незалежно від наявності договору про уникнення оподаткування.

І окремо — ЄСВ та ПДФО. Якщо іноземний учасник паралельно працює в ТОВ як директор або співробітник (отримує зарплату, а не лише дивіденди), до його трудових доходів застосовуються стандартні українські ставки: ПДФО 18 % + військовий збір 5 % (з 1 жовтня 2024 року ставку військового збору підвищили з 1,5 % до 5 % згідно із Законом № 4015-IX). Це вже зовсім інша історія — і дорога помилка при структуруванні.

# Дивіденди нерезиденту: ставки, договори, сертифікат резидентності

Насправді саме тут більшість власників ТОВ потрапляють у пастку при першій виплаті.

Знизити ставку з 15 % до пониженої за договором про уникнення подвійного оподаткування можна — але лише за одночасного виконання трьох умов.

По-перше, між Україною та країною резидентства отримувача має діяти відповідний договір. Актуальний перелік — на сайті ДПС: tax.gov.ua, розділ «Міжнародне співробітництво». Станом на 2024 рік Україна мала чинні договори з 70+ країнами, зокрема з Німеччиною (5 % дивіденди при частці 25 %+), Польщею (5/15 %), Кіпром (5/15 %), Австрією (5/10 %).

По-друге, отримувач має надати сертифікат резидентності — документ, що підтверджує його статус податкового резидента країни, з якою в України є договір. Порядок встановлено ст. 103 ПКУ. Сертифікат має бути актуальним (виданим у поточному або попередньому році), перекладеним українською і завіреним у нотаріуса. Апостиль не обов’язковий, якщо договір не вимагає іншого — але краще перестрахуватися.

По-третє — і цю умову податкова перевіряє особливо ретельно — отримувач має бути бенефіціарним (фактичним) власником доходу згідно з п. 103.3 ПКУ. Якщо дивіденди йдуть через транзитну компанію, яка одразу переганяє їх далі, українська податкова вправі відмовити в застосуванні пільгової ставки за договором.

За даними ДПС, у 2022–2023 роках саме відмова в застосуванні договору через відсутність статусу бенефіціарного отримувача — одне з трьох найпоширеніших порушень при виплатах нерезидентам.

# Що перевіряє податкова у ТОВ з іноземним учасником

Чесно кажучи, ТОВ з іноземним учасником — це автоматично прискіпливіша увага. Не тому що нерезиденти підозрілі за замовчуванням, а тому що схеми ухилення від податків історично будуються саме через такі структури.

При документальній перевірці ДПС запитує:

• Усі платіжні доручення на виплату доходу нерезиденту — із зазначенням коду доходу;
• Сертифікати резидентності за кожною виплатою;
• Розрахунок утриманого податку і платіжки до бюджету;
• Договори з нерезидентом (якщо виплачувалися роялті, відсотки, послуги);
• Документи, що підтверджують ділову мету операцій (business purpose test).

Окрема зона ризику — трансфертне ціноутворення. Якщо ТОВ здійснювало операції з іноземним учасником на суму понад 10 млн грн на рік (поріг для визнання контрольованої операції згідно з п. 39.2 ПКУ), необхідний звіт про контрольовані операції та документація з ТЦУ. За неподання — штраф 3 % від суми операції, але не менше 85 500 грн (ст. 120.3 ПКУ).

І ще одна пастка — вона називається «постійне представництво». Якщо іноземний учасник активно керує українським ТОВ — підписує договори, веде переговори, ухвалює рішення — податкова може кваліфікувати це як наявність постійного представництва нерезидента в Україні (ст. 14.1.193 ПКУ). Тоді частина прибутку, яка фактично створена діяльністю нерезидента, підлягає оподаткуванню в Україні безпосередньо. Прецеденти — є. Ризик — реальний.

# Як іноземному власнику правильно оформити отримання доходу з ТОВ

Головний вибір, який робить іноземний учасник ТОВ: дивіденди чи зарплата? На практиці більшість обирають дивіденди — і це, загалом, правильно з погляду податкового навантаження.

Дивіденди оподатковуються у джерела за ставкою 5–15 % (залежно від договору). Сам нерезидент нічого додатково в Україні не сплачує й не декларує. Мінус — дивіденди можна виплачувати лише з чистого прибутку і лише після ухвалення рішення учасниками; виплата частіше ніж раз на квартал — рідкість.

Зарплата директора-нерезидента — ПДФО 18 % + військовий збір 5 % + ЄСВ 22 % (на роботодавця). Разом навантаження на фонд оплати праці наближається до 50 %. Для більшості ситуацій — невигідно.

Плата за управлінські послуги (management fee) — схема, яку використовують деякі структури, коли іноземна материнська компанія виставляє українському ТОВ рахунок за «управління». Але тут податкова дивиться особливо прискіпливо: потрібен реальний договір, реальна послуга, документація. І плата за послуги нерезиденту також оподатковується за п. 141.4 ПКУ — якщо це «дохід із джерелом походження в Україні».

Практична порада — не від мене, а безпосередньо з роз’яснень ДПС (ІПК від 15.08.2023 № 2489/ІПК/99-00-21-02-02-06): перед першою виплатою доходу нерезиденту запитайте індивідуальну податкову консультацію через Кабінет платника. Вона платна (близько 5 400 грн згідно з Постановою КМУ № 1200), але захищає від штрафів, якщо ви діяли відповідно до її тексту.

А от питання, яке варто поставити собі просто зараз: чи знає ваш бухгалтер про вимоги ст. 103 ПКУ до сертифіката резидентності? Якщо ні — перша виплата дивідендів пройде за ставкою 15 % без можливості повернення.

# Що буде, якщо нічого не робити

Ігнорування зобов’язань не робить їх неіснуючими. ТОВ як податковий агент несе відповідальність за правильне утримання й перерахування податку. Якщо податок не утримано або утримано в меншому розмірі — штраф 25 % від суми недоплати при першому порушенні, 50 % при повторному (ст. 127 ПКУ). Плюс пеня з розрахунку 120 % облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Якщо ТОВ взагалі не відображало виплати нерезиденту у звітності — це вже інший рівень: можлива кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України при сумі ухилення понад 804 000 грн.

Але — і це важливо — податкова не приходить з обшуками до кожного ТОВ з іноземним учасником. Ризик-орієнтована система ДПС виявляє підозрілі патерни: нульові виплати при значних оборотах, різке зниження прибутку у звітах за наявності нерезидентів у структурі, збіг строків виплат з відкриттям рахунків в офшорних юрисдикціях.

І ще одна деталь, яку зазвичай не згадують: з 2021 року банки в Україні зобов’язані повідомляти ДПС про перекази на користь нерезидентів понад 150 000 грн у межах фінансового моніторингу (Закон № 361-IX). Тобто податкова в будь-якому разі бачить факт виплати — питання лише в тому, чи правильно вона оформлена з вашого боку.

# Дивіться також

• Кредити та фінансування для малого бізнесу в Україні
• Організація бізнесу: реєстрація, структура, управління
• Фінанси компанії: облік, звітність, податки
• Біржі та інвестиції для підприємців