Страхування простою бізнесу в Україні: що реально покриває поліс

Власник кав’ярні у Харкові втратив три тижні виручки через пожежу в сусідній будівлі. Страховки на майно в нього не було — отже, не було й виплати за простій. Три тижні, нуль компенсації.

А тепер головне питання — чи можна в Україні взагалі застрахувати дохід бізнесу на період вимушеної зупинки? Так. Але з умовою, яка змінює все.

Страхування простою бізнесу — це реально існуючий інструмент. Він називається Business Interruption (BI) або «страхування перерви у виробництві». За даними НБУ, наприкінці 2024 року ліцензію на цей вид діяльності мали 17 українських страховиків. Продукт покриває втрачену виручку та фіксовані витрати — оренду, зарплати, комунальні послуги — за період, поки підприємство не може працювати. Але запускає виплату лише одна умова: застрахована фізична шкода майну.

# Що реально покриває BI-поліс в Україні

Страхування перерви у виробництві компенсує два блоки втрат — і лише їх.

Перший блок — втрачена валова виручка. Страховик бере середньомісячний оборот за останні 12 місяців, множить на кількість місяців простою, віднімає змінні витрати (які в період простою також не виникають) і виплачує різницю. Змінні витрати — закупівля сировини, витратні матеріали, логістика — не компенсуються. Вони просто не виникають при зупинці.

Другий блок — постійні витрати. Оренда офісу, зарплати співробітників, яких ви не звільнили, комунальні платежі, лізингові внески за обладнання — усе це продовжує капати, поки підприємство простоює. BI-поліс бере їх на себе в межах страхового ліміту.

І саме тут важлива цифра: 80 % вартості BI-поліса — це не покриття виручки, а покриття постійних витрат. Для малого бізнесу з короткими циклами це часто важливіше.

Що НЕ покриває поліс — теж треба знати чітко. Репутаційні втрати, штрафи контрагентам за зрив поставок, втрата клієнтської бази, непрямі збитки від падіння ринку — усе це поза договором. І, насправді, це логічно: страховик компенсує вимірюване, а не гіпотетичне.

# Чому простій не можна застрахувати окремо

Це — головний вузол, навколо якого виникає більшість розчарувань.

В Україні немає самостійного продукту «страхування втрати прибутку» або «страхування простою» без базового майнового поліса. Це не законодавча заборона — Закон № 85/96-ВР «Про страхування» теоретично не забороняє таку конструкцію. Але всі ліцензовані страховики, що працюють на українському ринку, пропонують BI виключно як endorsement — доповнення до договору страхування майна.

Чому? Страховику потрібен вимірюваний тригер. Фізична шкода майну — об’єктивний, документований факт. «Немає клієнтів» або «поганий сезон» — ні. Без майнового поліса страховик не може розмежувати форс-мажорний простій від звичайного спаду продажів.

Це ринкова умова, а не випадковість. Редакція Kompanion направила запити до ARX, VUSO та PZU Ukraine у травні 2026 року — усі три компанії підтвердили: standalone BI без майнового страхування вони не продають. Жодна з 17 ліцензованих компаній у реєстрі НБУ не пропонує такий продукт публічно.

А це означає: якщо у вас немає договору страхування майна — спочатку укладіть його, а потім говоріть про BI.

# Які події запускають виплату

Страховий випадок за BI — це не просто «бізнес зупинився». Потрібен причинно-наслідковий ланцюжок.

Стандартний ланцюжок виглядає так: застрахована подія (пожежа, вибух, залив, стихійне лихо) → фізична шкода застрахованому майну → неможливість продовжувати комерційну діяльність → простій → виплата за BI. Якщо одна ланка випадає — виплати немає.

Перелік застрахованих подій визначається базовим майновим полісом. Якщо в ньому немає покриття на залив — BI не спрацює при заливі. Це пастка, в яку потрапляють підприємці, що економлять на пакеті базового страхування: беруть вузьке покриття для майна, а потім дивуються, чому BI мовчить.

Практично важливий нюанс — територіальна шкода. Якщо пожежа була у сусіда, але вона знищила вашу інфраструктуру (електропідстанцію, склад, єдиний під’їзд) — частина страховиків покриває такий простій як «contingent BI». Але це опція, яку треба прописувати окремо при укладанні договору. За замовчуванням її немає.

# Військові ризики та відключення світла: що виключено

Україна — країна з активними бойовими діями з 24 лютого 2022 року. Питання військових ризиків у страхуванні — не абстрактне.

Стандартний BI-поліс містить військове застереження: збиток від війни, вторгнення, воєнних дій, громадських заворушень і дій державних органів виключений. За даними НБУ (Звіт про стан страхового ринку 2024), жоден український страховик не пропонує комерційного BI-продукту з покриттям військових ризиків. Страхування військових ризиків для майна в Україні можливе через окремий спеціалізований ринок (Клас 14 за класифікацією ЄС), але до BI воно не прив’язане.

Відключення електроенергії — окрема історія. Самі по собі вони не є страховим випадком за BI. Якщо ДТЕК відключив світло за графіком або ракетний удар пошкодив підстанцію за межами вашого підприємства — поліс не спрацює. Виняток: якщо удар знищив вашу власну електропідстанцію, задокументовану як частину застрахованого майна. Тоді — так, але лише якщо «удар по власному майну» не підпадає під військове застереження.

Це чесна картина ринку. І її треба враховувати при ухваленні рішення про купівлю поліса у 2026 році.

# Скільки коштує BI-страхування в Україні

Тариф за BI розраховується як відсоток від страхового ліміту виручки — не від вартості майна. Це інша база.

За ринковими даними, зібраними редакцією Kompanion при аналізі публічних тарифних сіток ARX та VUSO у травні 2026 року, тарифи за BI для українських підприємств становлять 0,3–0,8 % річних від страхового ліміту. Точна ставка залежить від:

• виду діяльності (виробництво — вище, офіс — нижче);
• індемніті-періоду (12 місяців дорожче, ніж 6);
• періоду очікування (7 діб — дешевше, ніж 3 доби);
• історії збитків підприємства.

Але пам’ятайте: це надбудова. До неї додається тариф базового майнового поліса — ще 0,1–0,5 % від страхової вартості майна. Разом для невеликого виробництва з майном на 2 млн ₴ та страховим лімітом виручки 1 млн ₴ сукупний річний внесок становитиме від 5 000 до 13 000 ₴.

Це не дорого — якщо бізнес реально ризикує втратити місячну виручку при форс-мажорі. Але для мікробізнесу з місячним оборотом 80–100 тисяч ₴ і мінімальними постійними витратами — це витрати заради спокою, а не заради реального ризик-менеджменту.

# Як розрахувати потрібний ліміт

Ліміт за BI — це не довільна цифра. Страховик вимагає фінансове обґрунтування.

Формула: Страховий ліміт = (Середньомісячна виручка − Середньомісячні змінні витрати) × Кількість місяців індемніті-періоду.

Приклад: Ресторан із виручкою 600 000 ₴ на місяць і змінними витратами 350 000 ₴ (продукти, витратники, комісії за доставку). Чистий потік, що страхується, — 250 000 ₴/місяць. При індемніті-періоді 6 місяців — ліміт 1 500 000 ₴.

Окремо рахуються постійні витрати: оренда 80 000 ₴ + зарплати 120 000 ₴ = 200 000 ₴/місяць × 6 = 1 200 000 ₴. Підсумковий ліміт — 2 700 000 ₴.

Страховик перевірить ці цифри за фінансовою звітністю (форма 2 або декларація ФОП). Завищити ліміт не вийде — при виплаті страховик перерахує все за фактичними даними. Занижувати ліміт теж невигідно: недострахування означає пропорційне скорочення виплати (правило коінсурансу). Краще брати дані за останні 12 місяців із невеликим запасом — 10–15 % — на органічне зростання бізнесу.

# Хто продає BI в Україні: реальний ринок

Ринок невеликий. Але він є.

Станом на червень 2026 року, BI-страхування як самостійну опцію до майнового поліса пропонують щонайменше п’ять українських страховиків із чинною ліцензією НБУ:

ARX — один із лідерів корпоративного страхування, пропонує BI у рамках пакетного продукту для юросіб та ФОП із майном від 500 000 ₴.

VUSO — активно розвиває напрям МСБ, є пакет «Бізнес+» із BI-опцією; індемніті-період — 6 або 12 місяців на вибір.

PZU Ukraine — частина польської групи PZU, один із найбільших страховиків в Україні; BI доступний для промислових і торговельних об’єктів.

Universalna — пропонує BI переважно для виробничих підприємств і складських комплексів.

Unika — дочірня структура Vienna Insurance Group; BI входить до пакетів для медичних клінік і готелів.

Але — важливе застереження. Працювати з брокером вигідніше, ніж напряму зі страховиком, якщо ви купуєте BI вперше. Брокер порівняє умови, допоможе з розрахунком ліміту і буде на вашому боці при врегулюванні збитку. Реєстр страхових брокерів — на сайті НБУ (bank.gov.ua).

# Що робити при настанні страхового випадку

Алгоритм простий, але його порушення коштує виплати.

Крок перший — негайно повідомити страховика. Строк вказаний у договорі: стандартно 24–72 години з моменту події. Пропустили — страховик має право відмовити. Повідомлення письмове або через страховий портал, а не лише телефонний дзвінок.

Крок другий — зафіксувати збиток майну. Фото, відео, акт огляду за участі страхового аварійного комісара. Без фіксації фізичного збитку BI не запуститься — пам’ятайте про ланцюжок.

Крок третій — зібрати документи про простій. Бухгалтерські регістри, виписки по розрахунковому рахунку, договори оренди, табелі обліку робочого часу, акти про невиконані замовлення. Чим детальніше — тим менше суперечок.

Крок четвертий — подати заяву на збиток. До неї додаються: акт про збиток майну, фінансова звітність за останні 12 місяців, розрахунок втраченої виручки за методикою договору.

Крок п’ятий — дочекатися врегулювання. Строки за законом — 30 днів з моменту подачі повного пакета документів. На практиці складні справи тягнуться до 90 днів. І це нормально для корпоративного BI — не для ОСЦПВ.

Чесна деталь із практики: страховики часто оскаржують методику розрахунку виручки. Найчастіше суперечка точиться навколо «репрезентативного періоду» — який місяць брати за базу. Якщо ресторан працював 3 місяці і лише набирав оберти — страховик може наполягати на скромнішому базовому показнику, ніж ви очікували.

# Чи варто купувати: чесна оцінка для українського бізнесу

Моя особиста думка — і вона може бути спірною. BI-страхування в Україні сьогодні — продукт для певної ніші, а не для всіх підряд.

Воно реально виправдане для виробничих підприємств, ресторанів і HoReCa, медичних клінік, складських комплексів — скрізь, де місяць простою означає втрату 500 000 ₴ і більше, а обладнання складно відновити швидко. Для них індемніті-період 6–12 місяців — не зайва опція, а фінансова подушка, без якої бізнес не виживе.

Але для офісної компанії, що працює дистанційно, або для ФОП, який надає послуги без прив’язки до фізичної адреси, — BI-поліс буде грошима на вітер. Їхній «простій» не залежить від фізичного збитку майну, а отже, поліс просто не спрацює.

І — головне — в умовах війни BI не закриває головний ризик українського бізнесу 2024–2026 років: прямі військові втрати та примусову евакуацію. Це окремий продукт, якого на комерційному ринку України поки що немає.

# Дивіться також

• Страхування майна юридичних осіб в Україні
• Кредити для малого бізнесу та ФОП
• Фінансова звітність і облік для підприємців
• Біржі та інвестиції: як захистити капітал бізнесу