Валютний контроль 180 днів Україна 2026: штрафи та продовження

Хочете експортувати — будьте готові до того, що кожен долар на іноземному рахунку покупця НБУ вважає вашим боргом перед Україною. 180 днів. Не більше.

З 27 травня 2024 року строк зарахування валютної виручки закріплено постановою НБУ №75 — саме 180 календарних днів стали новою точкою відліку. До цього діяло правило 365 днів, потім — 270. Регулятор поетапно посилює контроль. І, судячи з того, що ДПС зафіксувала порушення на 2,1 млрд грн лише за 2024 рік, чимало експортерів досі живуть за старими правилами.

# Як рахуються 180 днів: товари, послуги, аванси

Відлік починається в день митного оформлення при експорті товарів та в день підписання акту при експорті послуг. Це принципово важливо — особливо для IT-компаній і ФОП, які продають послуги без фізичного перетину кордону.

Товарний експорт. Дата у ВМД (вантажна митна декларація) — точка старту. Банк бачить дату автоматично через інтеграцію з системою «Єдине вікно». Сперечатися з нею немає сенсу.

Експорт послуг та інтелектуальної власності. Тут дата — більш рання з двох: дата акту або дата інвойсу. Згідно з роз’ясненням НБУ №18-0006/56327 від 2024 року, якщо інвойс виставлено 1 березня, а акт підписано 15 березня — відлік іде з 1 березня. Це пастка, до якої потрапляють дизайнери та розробники, які спочатку виставляють рахунок, а потім закривають акт.

Авансові платежі. А от тут дещо інакше. Якщо покупець перерахував аванс — строк 180 днів на зарахування виручки не застосовується, адже гроші вже на рахунку в Україні. Але якщо аванс отримано, а відвантаження не відбулося — виникає зобов’язання повернути аванс або відвантажити товар, і вже на цю операцію поширюються обмеження НБУ на валютні перекази за кордон.

Часткова оплата. Якщо покупець платить частинами, строк рахується окремо по кожній партії/етапу. Перший транш надійшов у лютому — 180 днів з дати першої ВМД. Другий транш по другій партії — 180 днів з дати другої ВМД. Змішувати не можна.

# Штрафи за порушення валютного контролю 2026

Пеня — 0,3 % від незарахованої суми за кожен день прострочення, але не більше 100 % суми. Це не просто цифра з постанови — це реальний механізм, який вмикається автоматично.

Банк зобов’язаний розпочати нарахування пені на 181-й день. Він же повідомляє ДПС, якщо порушення не усунуто протягом 10 робочих днів з моменту повідомлення клієнта. Далі — податкова перевірка, яка може охопити весь фінансовий облік компанії. Саме тому прострочення за 180 днями — це не просто штраф, а аудит.

Приклад розрахунку. Експортер не отримав $20 000 у строк. Прострочення — 30 днів. Пеня: $20 000 × 0,3 % × 30 = $1 800. Насправді це вже помітні гроші. При простроченні 333 дні й більше — пеня досягає максимуму (100 % суми, тобто $20 000). Стеля є, але дійти до неї — означає фактично втратити всю суму.

Банк не «допомагає» експортеру уникнути штрафу. За даними НБУ, уповноважені банки несуть власну відповідальність за ненадання відомостей про порушників до ДПС — тому жоден нормальний банк не закриватиме очі на прострочення клієнта.

І важливий момент: штраф нараховується у валюті зобов’язання. Якщо договір в євро — пеня в євро. Це не гривневий еквівалент на момент закінчення строку.

# Як продовжити строк 180 днів: три робочі шляхи

Продовжити строк реально — але лише через конкретні механізми, передбачені законом. Жодних усних домовленостей із банком. Жодних «ми забули» в пояснювальній записці.

# Шлях 1: Форс-мажор через ТПП

Торгово-промислова палата України видає сертифікат про форс-мажорні обставини. В умовах війни отримати його реально — але потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між обставиною (наприклад, блокування логістики або недоступність портів) і конкретною затримкою платежу.

Подавати документи до ТПП потрібно до закінчення 180 днів. Банк призупиняє відлік з дати видачі сертифіката. Після закінчення форс-мажору строк поновлюється — не обнуляється. Наприклад: 150 днів відліку + 40 днів форс-мажору + ще 30 днів після = разом 180 днів фактично, але формально прострочення немає.

# Шлях 2: Індивідуальна ліцензія НБУ

Якщо строку 180 днів об’єктивно недостатньо для конкретного контракту (наприклад, будівельний проєкт на 2 роки або суднобудування), можна отримати індивідуальну ліцензію НБУ на продовження. Це складно. Потрібне обґрунтування, договір, підтвердження від покупця, а в ряді випадків — банківська гарантія.

За інформацією НБУ, за 2024 рік видано близько 340 індивідуальних ліцензій на продовження строку розрахунків — переважно великим промисловим експортерам. Малий бізнес і ФОП отримують відмови частіше, ніж дозволи. Чесно кажучи, це треба враховувати заздалегідь.

# Шлях 3: Відступлення вимоги або факторинг

Це менш очевидний, але робочий варіант. Експортер відступає право вимоги виручки українському банку (факторинг) — тоді 180 днів відраховуються вже не для нього, а для банку. Комісія факторингу — зазвичай 1,5–3 % від суми, залежно від ризику покупця.

Для IT-експортерів і ФОП із постійним потоком інвойсів від одного клієнта — це реальний робочий інструмент, який дозволяє зняти валютний ризик повністю. Замість того щоб стежити за 180 днями по кожному інвойсу — передаєте все банку та працюєте спокійно.

# Валютний контроль для ФОП 3 групи

ФОП 3 групи на єдиному податку підпадає під ті самі 180 днів, що й ТОВ. Спеціальних винятків постанова НБУ №75 не передбачає — і це важливо розуміти саме фрілансерам і розробникам, які вважають, що спрощена система дає послаблення у валютному контролі.

Ось що реально стосується ФОП:

Обов’язковий продаж 50 % виручки. Банк автоматично конвертує половину зарахованої валюти в гривню за ринковим курсом на день зарахування. Це не штраф — це вимога НБУ, що діє з 2022 року. Решту 50 % ФОП може тримати на валютному рахунку.

Дата відліку для послуг. Більшість ФОП 3 групи продають послуги, а не товари. Відтак дата — акт або інвойс (більш рання). Якщо ФОП працює через Upwork або аналогічні платформи, датою вважається дата виведення коштів із платформи на банківський рахунок, а не дата завершення роботи на платформі — згідно з листом НБУ від 2023 року щодо платіжних агентів.

Рахунок — лише в українському банку. ФОП не може тримати виручку на Wise, Payoneer або Revolut як на основному рахунку з погляду валютного контролю. Платіжні системи — транзитні агенти; гроші мають дійти до рахунку в українському банку (ПриватБанк, monobank, Sense Bank, ПУМБ та інші уповноважені).

Багато ФОП щиро не знають про це правило — і дізнаються про проблему лише тоді, коли банк починає ставити запитання. Автоматизація документообігу для ФОП допомагає відстежувати строки — докладніше про це читайте в нашому матеріалі про автоматизацію документообігу для ФОП.

# Воєнний час: винятки та особливі режими

Закон №2473-VIII і постанови НБУ передбачають низку спеціальних режимів, що діють в умовах воєнного стану. Але називати їх «послабленнями» — неточно. Радше це додаткові правила.

Заборгованість від резидентів РФ і РБ. Якщо в українського експортера є неотримана виручка від контрагентів у Росії або Білорусі — за контрактами, укладеними до 24 лютого 2022 року, — ДПС і НБУ застосовують окремий режим. Пеня за такими боргами фактично не нараховується за умови, що компанія повідомила банк про неможливість отримання коштів через санкції та надала відповідні документи. Але це не автоматично. Потрібне повідомлення — письмове, з описом ситуації.

Окуповані території. Якщо покупець або партнер перебуває на тимчасово окупованій території України — правило 180 днів призупиняється на період окупації згідно з постановою КМУ. Підтверджувальний документ — рішення місцевого суду або офіційний перелік окупованих територій від МВДУ.

Форс-мажор воєнного характеру. Окрема категорія — коли затримка спричинена безпосередньо бойовими діями: знищення складу, неможливість відвантаження через обстріли, блокування логістичних шляхів. Тут сертифікат ТПП — єдиний робочий інструмент. Орієнтовний строк отримання сертифіката ТПП України у 2025–2026 році — 10–15 робочих днів.

Але є і зворотний бік: НБУ не закриває очі на спроби використати «воєнний форс-мажор» як універсальне виправдання. Регулятор відстежує компанії, які системно посилаються на війну, не надаючи конкретних документів.

# Що робити, якщо 180 днів вже минуло

Минуло 180 днів, гроші не надійшли, банк уже повідомив — що далі? Паніка не допоможе. Потрібен конкретний алгоритм.

Крок 1: Отримати від банку повідомлення в письмовому вигляді. Це важливо — ви маєте розуміти точну суму, на яку нараховується пеня, і дату початку нарахування.

Крок 2: Зв’язатися з покупцем і зафіксувати причину затримки. Якщо покупець підтверджує затримку з об’єктивних причин (банківські проблеми, обмеження в країні покупця) — цей документ потрібен банку.

Крок 3: Подати до банку пакет документів. Пояснення причин + листування з покупцем + підтвердження від банку покупця (SWIFT-повідомлення про відправлення) — усе це може зменшити суму претензій або призупинити подальше нарахування пені.

Крок 4: Звернутися до ТПП за сертифікатом форс-мажору — якщо підстава є. Ретроактивно це складніше, але можливо, якщо обставина існувала в період прострочення.

Крок 5: За наявності реального спору з покупцем — ініціювати претензійний порядок або міжнародний арбітраж. Документально підтверджений судовий/арбітражний процес — підстава для призупинення нарахування пені згідно зі ст. 13 Закону №2473-VIII.

Та загалом більшість проблем із 180 днями вирішуються на рівні банку, якщо документи подано вчасно і покупець справді збирається платити. Проблема починається тоді, коли експортер мовчить — і банк переходить у режим автоматичного нарахування.

# Дивіться також

• Кредити для малого бізнесу та ФОП в Україні
• Актуальні курси валют НБУ та міжбанку
• Фінансові інструменти та рахунки для бізнесу
• Фінансові калькулятори для експортерів